QK Alice Duo
.webp)
Передмова
QK Alice Duo - девайс, який відразу ж привернув мою увагу і викликав бажання взяти його на пробу, навіть розуміючи, що навряд чи вона затримається у мене на постійній основі.
Відразу важливе уточнення: я не фанат ергономічних розкладок і не особливо знаюся на всіх цих нюансах (оптимальних стагерах, орто-рішеннях тощо). Тому судити про QK Alice Duo буду очима звичайного користувача класичних клавіатур, для яких ця модель, по суті, створена.
Ну а для тих, хто не знайомий з публікацією про Neo Ergo, коротко нагадаю кілька термінів:
Tented (Тент, тентинг) – як випливає з назви, це конструкція, коли центральна частина клавіатури піднята, утворюючи «намет». Такий кут зменшує пронацію передпліччя (обертання всередину) і допомагає утримувати зап'ястя в більш нейтральному положенні, знижуючи навантаження на плечі та шию. Найчастіше тентинг зустрічається в сплітах – клавіатурах, що складаються з двох половинок.
.webp)
Alice/Arisu розкладка (лейаут) - ергономічне компонування, де чотири внутрішні стовпці на кожній руці розділені та нахилені всередину, а решта клавіш має легке симетричне зміщення.
.webp)
Alice – версія без стрілок, що бере свій початок від TGR Alice. Подібні ерго-клавіатури створювалися для полегшення роботи людям з хронічними травмами зап'ясток та плечей, щоб зменшити дискомфорт та знизити напругу у плечах, шиї та руках.
Arisu - варіант Alice лейауту зі стрілками. Однією з перших Arisu клавіатур, яка набула широкої популярності, є Linworks EM7.
Дизайн
QK Alice Duo продовжує нову "мову" дизайну QK і Owlab, яку самі автори описують як "Innovative and Creative".
Перше, що відразу впадає в око, - акцентні кнопки (крапки) на корпусі.
Цей елемент мені добре знайомий: вперше подібний функціональний акцент з'явився ще в Owlab Vento, і відтоді почав активно з'являтись в інших моделях клавіатур від QK/Owlab.
За замовчуванням кнопки відповідають за перемикання режимів підсвічування. Ліва міняє режими, а права - які діоди будуть працювати.
Але їх можна перепрограмувати на будь-яку функцію, як будь-яку іншу клавішу. Також у вас є можливість докупити кнопки різних кольорів, щоб ідеально підігнати акценти під свій сетап.
На окрему згадку заслуговує задня частина корпусу.
Виглядає вона футуристично та технологічно: під дзеркальною вставкою, яка тримається на магнітах, ховається батарея.
На лицьовій стороні можна помітити знайомі з Neo Ergo RGB-дифузери – мабуть, єдиний елемент дизайну, який мені зовсім не зайшов.
Сам спліт виглядає досить стримано, а це підсвічування, на мій смак, ламає загальний візуал.
Так, розумію, що дифузери потрібні для заповнення порожнеч, що утворилися через зміщення клавіш, але як і у випадку з Ergo, повторюся: дуже хотілося б бачити альтернативні заглушки в чорному, білому або сірому кольорі, які б не так привертали увагу.
На лівій половинці також знаходиться знімний бейдж Duo, який можна замінити на варіанти інших кольорів (продаються окремо) - приємна опція для любителів максимальної кастомізації.
Варто згадати й аксесуари-компаньйони: підставки під зап'ястя та ресивер.
Підставки виконані в колір корпусу клавіатури, а ресивер має акцентний knob для регулювання гучності (за традицією інші кольори також можна придбати окремо).
В іншому – без сюрпризів: очікувана відмінна якість обробки та анодування, жодних нерівномірностей анода чи машинних слідів на корпусі.
Та й чесно кажучи, від QK я іншого й не чекав.
Інженерія
QK Alice Duo – чудовий приклад того, що за наявності інвестицій та бажання експериментувати - можна витягти хобі на принципово новий рівень.
(Привіт тим, хто досі бурчить, що «клавіатурне» давно вийшло на плато, новинок немає, глухий кут і ми всі помремо).
Найбільше мене вразили три моменти:
- Механізм тентингу, що відповідає за бічний кут нахилу
На перший погляд – просте рішення в дусі «дверних петель», але як же гармонійно воно вписано в загальний дизайн.
При цьому механізм впевнено фіксує половинки не лише у двох базових положеннях (0 та 5 градусів), а й у будь-якому проміжному.
Хоча виробник офіційно заявляє лише два режими, я спокійно використовував різні кути і навіть спеціально прикладав зусилля сильніше, ніж при звичайній пресі – конструкція жодного разу не схилялася і надійно тримала виставлений градус. Налаштування "під себе" тут реально працює.
- Підставки під зап'ястя з власним тентингом
Залежно від кута нахилу самого спліта, можна відкрити підставки, дістати центральну частину на магніті та зафіксувати так, щоб отримати той самий 5-градусний нахил, що й у половинок клавіатури.
Так, проміжних варіантів (1-4 градуси) немає, але якщо використовувати спліт з невеликим кутом (2-3 градуси), стандартне положення підставки без тентингу відчувається цілком комфортно. Ще одна приємна інновація, з якою я стикаюся вперше.
Хтось махне рукою і скаже: «дрібниця», - але саме такі дрібниці і створюють ту саму різницю у сприйнятті продукту.
- Бездротове налаштування через 2.4 ГГц ресівер
А ось це - справжня “перемога”. Постійно підключати половинки кабелями заради заміни біндів (а робив я це дуже часто) - задоволення сумнівне.
Тут все вирішує фірмовий ресівер, (який виконує роль перехідника для зарядки половинок).
Покористувавшись Duo, відповідально заявляю: вимагаю впровадити цей функціонал у всі майбутні продукти QK та Neo. Налаштовувати клавіатуру без дротів – це дуже зручно.
Підключення половинок до ресивера відбувається за допомогою пропрієтарних магнітних кабелів.
Чесно кажучи, я надав би перевагу стандартному Type-C, але у розробників напевно були свої причини для використання подібного інтерфейсу підключення.
Багато хто хвалить сам ресівер за ”інформативність та функціональність“, але особисто я цього не відчув: регулювати гучність мені простіше прямо з клавіатури, а з корисної індикації там лише світлодіоди рівня заряду. При цьому на самій клавіатурі є чудовий лайфхак - затиснувши Fn + пробіл, клавіатура надрукує короткий текст на кшталт "lv85rv82n", де цифри показують точний відсоток заряду на кожній з половинок.
Ось це справді зручно. Ну а ресівер, особисто для мене, залишається просто гарним візуальним аксесуаром.
З мого особистого досвіду: за 12 годин активної роботи батарея розрядилася лише на 2% в одній половинці та на 3% – в іншій. Тому зарядки приблизно раз на два тижні вам має вистачити з запасом.
Користувачі перших партій клавіатур скаржилися на некоректну світлову індикацію на ресівері - мовляв, він постійно показував повний заряд, а потім за кілька днів різко "падав" до одного-двох "поділів". Але в моєму випадку подібного не спостерігалося: як тільки одна з половинок втратила 20% заряду, один із п'яти діодів відразу погас. Схоже, що цю проблему вже виправили.
Тактильні відчуття
В QK Alice Duo використовується одна з варіацій gasket mount.
Таке рішення забезпечує м'який тайпінг та добре ізолює зайві звуки та вібрації від роботи.
Окрім двох варіантів самих гаскетів (жорсткішої і м'якшої версії), є і вибір по PCB:
– «м'яка» 1.2 мм PCB з flex cuts (розрізами для ще більшої податливості)
– більш тверда 1.6 мм PCB без флекс-катів, розрахована на білди без фоамів.
В моєму випадку використовувалася зв'язка з 1.2 мм PCB + алюмінієвий плейт + м'які гаскети.
І незважаючи на алюмінієвий плейт, тайпінг вийшов дуже м'яким - як в частині баунсу (коливань всієї конструкції на м'яких гаскетах), так і в частині флексу (прогинання плати при натисканні).
Якщо ви любите клавіатури з м'яким тайпінгом, що особливо приємно під час довгих робочих сесій – Alice Duo точно припаде вам до смаку.
Ну а якщо віддаєте перевагу більш стійкій посадці - ваш варіант це 1.6 мм PCB і жорсткі гаскети.
У цьому плані Alice Duo максимально варіативна, як і більшість моделей лінійок QK/Neo, надаючи широкий набір опцій для налаштування під власні вподобання.
Звук
До недавнього часу спліти були суто DIY-історією, зібраної з гі*на (FR4) та палиць – і звучали відповідно.
Загалом QK Alice Duo у плані звуку не сильно відрізняється від своїх колег по лінійці (QK75N, QK80 Mk.2 тощо), радуючи приємною creamy/marbly тональністю у збірках з фоамами.
Єдиний нюанс – через менший розмір корпусу звук трохи втрачає в обсязі, порівняно з більш габаритними моделями, але при використанні шумки ця різниця майже не відчувається.
А ось без фоамів різницю чутно набагато виразніше, тому я б розглядав QK Alice Duo виключно як клавіатуру для збірок з повним набором фоамів, і в такому разі мій вибір - 1.2 мм PCB з флекс-катами, задля забезпечення максимальної м'якості при роботі.
Для QK Alice Duo доступні три варіанти плейтів:
- FR4 plate – універсальна класика. Якщо плануєте обмежитися одним плейтом, це найкращий вибір: універсальний плейт, не такий вимогливий до якості світчів та їх тональності.
- PC plate – для тих, хто хоче отримати максимально низький та приглушений звук.
- Alu plate – незважаючи на мою традиційну нелюбов до алюмінію, на Alice Duo він звучить напрочуд приємно. У чомусь навіть цікавіше, ніж FR4, і за певних білдів дозволяє отримати гідну «clacky» тональність. Але не забувайте: алюміній нещадно підкреслює всі недоліки свитчів, тому ручне змащення світчів тут обов'язкове – на заводському краще навіть не експерементувати.
Цей білд зібраний з легким ухилом в «клакі»-тональність, але при цьому зберіг об'єм та насиченість, характерні для фоамних збірок.
Результат мене дуже порадував: корпус не резонує, а звук залишається приємним та об'ємним, незважаючи на компактний розмір клавіатури.
При цьому QK Alice Duo відмінно розкривається з PBT-кейкапами на PC плейті, якщо хочеться максимально низької, Thocky тональності.
Післямова
Я б рекомендував розглядати QK Alice Duo як максимально юзер-френдлі «тестер» спліт-клавіатур.
Вона не вимагає довгого звикання і розучування кастомних розкладок, якими славляться класичні спліти, і ви не впадете в ступор, якщо на роботі або в іншому місці вам доведеться повернутися до роботи на стандартній клавіатурі.
Окремо варто відзначити варіативність самого лейауту, що дозволяє зібрати як Alice-, так і Arisu-варіант – за своїми власними уподобаннями.
Завдяки наявності стрілок, перехід на спліт перестає здаватися страшним для більшості користувачів.
Так, ціна у Alice Duo трохи «кусається», як для «тестера», але з урахуванням ресівера, складної інженерії з безліччю дрібних деталей та відмінного кейсу – вона більш ніж виправдана.
А якщо порівняти з іншими преміальними сплітами, то на момент написання ця модель залишається найдоступнішою, але при цьому най-інноваційнішим «преміальним» сплітом на ринку.
Ну і, на відміну від кустарних DIY-сплітів, її буде набагато простіше продати, якщо раптом виявиться, що спліт – це не ваше.
Від себе: рекомендую брати клавіатуру відразу в комплекті з підставками. Тентинг – одна з найсильніших сторін Alice Duo, а підставки з власним нахилом роблять роботу з нею набагато зручнішою та гармонійнішою.
Перший день я використовував клавіатуру без тентингу і без підставок – було непогано, але після того як виставив комфортний кут, повертатися до «плаского варіанту» вже не хотілося.
Власне, цю публікацію я й пишу на Alice Duo з 5-градусним тентингом та комплектними підставками.
Кому може бути цікава така клавіатура?
- Людям з проблемами з зап'ястками, або тим, чиї кисті рук втомлюються після довгих робочих сесій.
Нахил половинок наближає руки до «анатомічно-нейтрального» положення рукостискання, знижуючи пронацію та навантаження. - Користувачам трекболів чи сенсорних панелей
Простір між половинками ідеальний для трекболу, тачпаду, телефону, кухля з кавою або чого завгодно, на що вистачить фантазії. - Геймери та людям, що працюють з графічними планшетами
QK Alice Duo дозволяє використовувати половинки окремо, звільняючи більше місця на столі для розгонистих рухів мишею або розміщення великого планшета.
А приємним бонусом для геймерів стане частота опитування у 8 кГц, яка підтримується як по дроту, так і через 2.4 Гц ресівер. - Експериментаторам
Це ж хобі про постійний допамін від нових іграшок! А що може бути цікавіше за клавіатуру, яку не тільки розламали навпіл, але ще й поставили під кутом? - Тим, хто давно дивився в сторону сплітів, але не хотів лізти в DIY
Не потрібно вибирати серед десятків «самопальних» моделей та розбиратися в екзотичних розкладках – Alice Duo дає зручний старт і дозволяє зрозуміти, чи подобається вам сам концепт. Якщо зайде - далі можна шукати більш специфічні рішення.
Загалом у мене залишилися максимально позитивні враження від клавіатури. Якби мені не доводилося постійно пересідати на різні тестові клавіатури, я серйозно замислився б про те, щоб залишити Alice Duo в особистій колекції.
Це був справді цікавий досвід: і зараз, повертаючись на звичайні, «пласкі» клавіатури, я вже відчуваю, як мені не вистачає тентингу, до якого я встиг звикнути за тиждень.
Предисловие
QK Alice Duo – девайс, который сразу же привлёк моё внимание и вызвал желание взять его «на пробу», даже понимая, что на постоянку эта клавиатура у меня вряд ли задержится.
Сразу важное уточнение: я не фанат эргономичных раскладок и не особо разбираюсь во всех этих нюансах (оптимальных стагерах, орто-решениях и прочем). Поэтому судить о QK Alice Duo буду глазами обычного пользователя классических клавиатур, для которых эта модель, по сути, и создана.
Ну а для тех, кто не знаком с публикацией о Neo Ergo, коротко напомню пару терминов:
Tented (Тент, тентинг) – как понятно из названия, это конструкция, при которой центральная часть клавиатуры приподнята, образуя «палатку».
Такой угол уменьшает пронацию предплечья (то самое вращение внутрь) и помогает удерживать запястья в более нейтральном положении, снижая нагрузку на плечи и шею. Чаще всего тентинг встречается в сплитах – клавиатурах, состоящих из двух половинок.
Alice/Arisu раскладка (лейаут) - эргономичная компоновка, где четыре внутренних столбца на каждой руке разделены и наклонены внутрь, а остальные клавиши имеют лёгкое симметричное смещение.
Alice – версия без стрелок, берущая своё начало от TGR Alice. Изначально подобные эрго-клавиатуры создавались для облегчения работы людям с хроническими травмами запястий и плеч, чтобы уменьшить дискомфорт и снизить напряжение в плечах, шее и руках.
Arisu - Вариант Alice лейаута со стрелками. Одной из первых Arisu клавиатур, которая обрела широкую популярность, является Linworks EM7.
Дизайн
С точки зрения внешнего вида QK Alice Duo продолжает фирменную линию QK и Owlab, которую сами авторы описывают как «Innovative and Creative».
Первое, что сразу бросается в глаза, – акцентные кнопки(точки) на корпусе.
Этот элемент мне хорошо знаком: впервые подобный функциональный акцент появился ещё в Owlab Vento и с тех пор уверенно перекочевал в другие модели клавиатур.
По умолчанию кнопки отвечают за переключение режимов подсветки, но их можно перепрограммировать на любую функцию, как и любую другую клавишу. Плюс всегда можно докупить кнопки разных цветов, чтобы идеально подогнать акценты под свой сетап.
Отдельного упоминания заслуживает задняя часть корпуса.
Выглядит она по-футуристически технологично: под зеркальной вставкой, которая держится на магнитах, скрывается батарея.
На лицевой стороне можно заметить знакомые по Neo Ergo RGB-диффузеры – пожалуй, единственный элемент дизайна, который мне совсем не зашёл.
Сам сплит выглядит сдержанно, а эта подсветка, на мой вкус, ломает общий визуал. Да, понимаю, что диффузеры нужны для заполнения пустот, образовавшихся из-за смещения клавиш, но как и в случае с Ergo, повторюсь: очень хотелось бы видеть альтернативные заглушки в чёрном, белом или сером цвете, которые не так привлекали бы внимание.
На левой половинке также находится съёмный бейдж "Duo", который можно заменить на варианты других цветов (продаются отдельно) – приятная опция для любителей максимальной кастомизации.
Стоит упомянуть и аксессуары-компаньоны: подставки под запястья и ресивер.
Подставки выполнены в цвет корпуса клавиатуры, а ресивер имеет акцентный knob для регулировки громкости (по традиции другие цвета тоже можно приобрести отдельно).
В остальном – без сюрпризов: ожидаемо отличное качество обработки и анодирования, никаких «увяданий» анода или машинных следов на корпусе.
Да и честно говоря, от QK я другого и не ждал.
Инженерия
QK Alice Duo – отличный пример того, что при наличии инвестиций и желания экспериментировать можно вытащить хобби на новый уровень. (Привет тем, кто до сих пор ворчит, что «клавиатурное» давно вышло на плато, новинок нет, тупик и мы все умрём).
Больше всего меня впечатлили три момента:
- Механизм тентинга, отвечающий за боковой угол наклона
На первый взгляд – простое решение в духе «дверных петель», но как же гармонично оно вписано в общий дизайн. При этом механизм уверенно фиксирует половинки не только в двух базовых положениях (0 и 5 градусов), но и в любом промежуточном. Хотя производитель официально заявляет лишь два режима, я спокойно использовал разные углы и даже специально прикладывал усилия сильнее, чем при обычной печати – конструкция ни разу не прогнулась и надёжно держала выставленный градус. Настройка «под себя» здесь реально работает.
- Подставки под запястья с собственным тентингом
В зависимости от угла наклона самого сплита, можно открыть подставки, достать центральную часть на магните и зафиксировать так, чтобы получить тот же 5-градусный наклон, что и у половинок клавиатуры.
Да, промежуточных вариантов (1–4 градуса) нет, но если использовать сплит с небольшим углом (2–3 градуса), стандартное положение подставки без тентинга ощущается вполне комфортно.
Очередная приятная инновация, с которой я сталкиваюсь впервые. Кто-то махнёт рукой и скажет: «мелочь», – но именно такие мелочи и создают ту самую разницу в восприятии продукта.
- Беспроводная настройка через 2.4 ГГц ресивер
И вот это настоящая “победа”. Постоянно подключать половинки кабелями ради смены биндов (а делал я это ОЧЕНЬ часто) – удовольствие сомнительное.
Здесь же всё решает фирменный ресивер, (который так же выполняет роль переходника для зарядки половинок). Попользовавшись Duo, ответственно заявляю: требую внедрять этот функционал во все будущие продукты QK и Neo. Настраивать клавиатуру без проводов – это невероятно удобно.
Подключение половинок к ресиверу происходит с помощью проприетарных магнитных кабелей.
Честно говоря, я бы предпочёл стандартный Type-C, но у разработчиков наверняка были свои причины для использования подобного интерфейса подключения.
Многие хвалят сам ресивер за ”информативность и функциональность“, но лично я этого не прочувствовал: регулировать громкость мне проще прямо с клавиатуры, а из полезной индикации там только светодиоды уровня заряда.
При этом на самой клавиатуре есть замечательный лайфхак – зажав Fn + пробел, клавиатура напечатает короткий текст вроде "lv85rv82n", где цифры показывают точный процент заряда. Вот это действительно удобно. Ну а ресивер, лично для меня, остаётся просто красивым визуальным аксессуаром.
Из моего личного опыта: за 12 часов активной работы батарея разрядилась всего на 2 % в одной половинке и на 3 % – в другой. Так что зарядки примерно раз в две недели вам более чем хватит.
Пользователи первых партий клавиатур жаловались на некорректную световую индикацию на ресивере – мол, он постоянно показывал полный заряд, а потом за пару дней резко «падал» до одной-двух «делений». Но в моём случае подобного не наблюдалось: как только одна из половинок потеряла 20 % заряда, один из пяти диодов тут же погас. Похоже, эту проблему уже пофиксили.
Тактильные ощущения
В QK Alice Duo используется одна из вариаций gasket mount.
Такое решение обеспечивает мягкий тайпинг и хорошо изолирует лишние звуки и вибрации от работы.
Помимо двух вариантов самих гаскетов (более жёсткой и более мягкой версии), есть и выбор по платам:
– «мягкая» 1.2 мм PCB с flex cuts (разрезами для ещё большей податливости),
– или более жёсткая 1.6 мм PCB без флекс-катов, рассчитанная на сборки без фоама.
В моём случае использовалась связка из 1.2 мм PCB + алюминиевый плейт + мягкие гаскеты.
И несмотря на алюминиевый плейт, тайпинг получился ооочень мягким – как по части баунса (колебаний всей конструкции на мягких гаскетах), так и по части флекса (прогибания платы при нажатии).
Если вы любите клавиатуры с мягким тайпингом, что особенно приятно во время долгих рабочих сессий – Alice Duo точно придётся по вкусу.
Ну а если предпочитаете более устойчивую посадку – ваш вариант это 1.6 мм PCB и жёсткие гаскеты.
В этом плане Alice Duo максимально вариативна, как и многие модели линейки QK/Neo, предоставляя широкий набор опций для настройки под собственные предпочтения.
Звук
До недавнего времени сплиты были сугубо DIY-историей, собранной из го*на (FR4) и палок – и звучали соответствующе.
Но с появлением Altair, QK Alice Duo и пары других «приличных» вариантов, сплиты наконец-то зазвучали не хуже классических полноценных клавиатур.
В целом QK Alice Duo в плане звука не сильно отличается от своих коллег по линейке (QK75N, QK80 Mk.2 и т.п.), радуя приятной creamy/marbly тональностью в сборках с фоамами.
Единственный нюанс – из-за меньшего размера корпуса звук чуть теряет в объёме, по сравнению с более габаритными моделями, но при использовании шумки эта разница почти не ощущается.
А вот без фоамов разница слышна гораздо отчётливее, поэтому я бы рассматривал QK Alice Duo исключительно как клавиатуру для сборок с полным набором фоамов, и в таком случае, мой выбор – 1.2 мм PCB с флекс-катами, ради обеспечения максимальной мягкости при работе.
Для QK Alice Duo доступно три варианта плейтов:
- FR4 plate – универсальная классика. Если планируете ограничиться одним плейтом, это лучший выбор: универсальный плейт, который не так требователен к свитчам.
- PC plate – для тех, кто хочет максимально низкий и приглушённый звук.
- Alu plate – несмотря на мою традиционную нелюбовь к алюминию, на Alice Duo он звучит на удивление приятно. В чём-то даже интереснее, чем FR4, и при определённых билдах позволяет получить достойную «clacky» тональность. Но учтите: алюминий беспощадно подчёркивает все недостатки свитчей, так что ручная смазка свитчей здесь обязательна – на заводскую лучше не рассчитывать.
Этот билд собран с лёгким уклоном в «клаки»-тональность, но при этом сохранил объём и насыщенность, характерные для фоамных сборок.
Результат меня очень порадовал: корпус не резонирует, а звук остаётся приятным и объёмным, несмотря на компактный размер клавиатуры. При этом QK Alice Duo отлично раскрывается и с PBT-кейкапами, если захочется максимально-низкой, thocky тональности.
Послесловие
Я бы советовал рассматривать QK Alice Duo как максимально юзер-френдли «тестер» сплит-клавиатур. Она не требует долгого привыкания и разучивания кастомных раскладок, которыми славятся классические сплиты, и вы не впадёте в ступор, если на работе или в другом месте вам придётся вернуться к работе на “стандартной клавиатуре”.
Отдельно стоит отметить вариативность самого лейаута, позволяющую собрать как Alice-, так и Arisu-вариант – по своим личным предпочтениям.
Благодаря наличию стрелок переход на сплит перестаёт казаться страшным для большинства пользователей.
Да, цена у Alice Duo слегка «кусается», как для «тестера», но с учётом ресивера, сложной инженерии с множеством мелких деталей и отличного кейса - она более чем оправдана.
А если сравнить с другими премиальными сплитами, то на момент написания эта модель остаётся самым доступным, но при этом самым инновационным «премиальным» сплитом на рынке.
Ну и, в отличие от кустарных DIY-сборок, её будет гораздо проще продать, если вдруг окажется, что сплиты – это не ваше.
От себя: очень рекомендую брать клавиатуру сразу в комплекте с подставками. Тентинг – одна из сильнейших сторон Alice Duo, а подставки с собственным наклоном делают работу с ней намного удобнее и гармоничнее.
Первый день я использовал клавиатуру без тентинга и без подставок – было неплохо, но после того как выставил комфортный угол, возвращаться к «плоскости» уже не хотелось.Собственно, эту публикацию я и пишу на Alice Duo с 5-градусным тентингом и комплектными подставками.
Кому может быть интересна такая клавиатура?
- Людям с проблемами запястий или тем, чьи кисти устают после долгих рабочих сессий.
Наклон половинок приближает руки к «анатомически нейтральному» положению рукопожатия, снижая пронацию и нагрузку. - Пользователям трекболов или сенсорных панелей.
Пространство между половинками идеально для трекбола, тачпада, телефона, кружки с кофе или чего угодно, на что хватит фантазии. - Геймерам и людям, работающим с графическими планшетами.
QK Alice Duo позволяет использовать половинки по отдельности, освобождая больше места на столе для размашистых движений мышью или размещения большого планшета.
А приятным бонусом для геймеров станет частота опроса в 8 кГц, которая поддерживается как по проводу, так и через 2.4 Гц ресивер. - Экспериментаторам.
Это же хобби про постоянный допамин от новых игрушек! А что может быть интереснее клавиатуры, которую не только разломали пополам, но ещё и поставили под углом? - Тем, кто давно поглядывал на сплиты, но не хотел лезть в DIY.
Не нужно выбирать среди десятков «самопальных» моделей и разбираться в экзотических раскладках – Alice Duo даёт удобный старт и позволяет понять, нравится ли вам сам концепт. Если зайдёт, дальше уже можно искать более специфичные решения.
В целом, у меня остались максимально позитивные впечатления от клавиатуры. Если бы мне не приходилось постоянно пересаживаться на разные тестовые клавиатуры, я бы серьёзно задумался о том, чтобы оставить Alice Duo в личной коллекции.
Это был действительно интересный опыт: и сейчас, возвращаясь на обычные, «плоские» клавиатуры, я уже чувствую, как мне не хватает тентинга, к которому я успел привыкнуть за неделю.